Рання розвиток дітей, одна з найпопулярніших тем серед батьків. Саме ранній розвиток, оскільки багато хто вважає, що «після трьох уже пізно», тому потрібно пройти курси для дитини у ЄШКО.
Багато батьків мріють, щоб їхня дитина виросла особливим – найрозумнішим і найталановитішим, кмітливішим за інших дітей. Я теж потрапила до цієї категорії і хочу поділитися своїм особистим досвідом.
Сьогодні дуже популярні книги з теорії та практики раннього навчання та розвитку. Мати, що ще не народили, починають відвідувати концерти та виставки, приставляють до живота навушники з Моцартом і Вівальді, прищеплюючи малюку любов до мистецтва, і відразу ж після народження починають вчити малюка читати, малювати, рахувати, не кажучи вже про вивчення іноземних мов.
Генієв від цього поки не стало більше, але, на мій погляд, витрачені зусилля не пройдуть безслідно.
За численними відгуками я зробила висновок, що такі дітки дійсно починають читати і вважати раніше за своїх однолітків, а найголовніше, що вони ростуть допитливими та впевненими в собі.
У процесі вивчення, як кажуть багато авторів, вони отримують безліч позитивних емоцій від спілкування з близькими, це дає їм відчуття захищеності, комфорту та кохання.
У чому ж відмінність методик раннього розвитку від інших методик? Говорячи про методики раннього розвитку, мають на увазі інтенсивний розвиток здібностей дитини до 3-4 років.
Прихильники цих методик стверджують, що діти за стандартною програмою починають вчитися надто пізно, у той період, як вони кажуть «коли мозок перестає рости» маючи на увазі під цим семирічний вік. Тому дитині важко навчатись у школі.
Автори та шанувальники спираються на так званий «досвід Мауглі». Відомі випадки, коли діти, які виросли у стаді тварин, у віці 10-12 років, що живуть уже серед людей, так і не навчилися не те, що писати, деякі навіть прямоходіння не засвоїли.
І ось якщо (на думку авторів методик розвитку раннього навчання) дитина у першому класі важко засвоює читання та рахунок, то їй ще складніше будуть даватися інші предмети.
Посібники Монтессорі, Зайцева, Домана, різні ігри, допомагають дітям найповніше реалізувати інтелектуальні можливості, надають матеріал для порівняння та узагальнення.
Якщо ви теж вирішили вступити до лав практиків, то необхідно зрозуміти, якою б гарною методика не була, які б чудові відгуки ви про неї не читали, вона просто може не підійти вашій дитині.
Якщо малюк не хоче займатися, не треба наполягати, не повинно бути жодного примусу.
Обов’язково враховуйте темперамент дитини, її бажання та схильності. Я думаю, якщо дитина дуже рухлива і насилу витримує кілька хвилин за книжкою, навряд чи варто займатися показом карток, їй це буде просто нецікаво.
Звичайно, це не говорить про те, що він ніколи не засвоїть матеріал, який ви хотіли йому піднести. Він навчиться лише трохи пізніше, коли у нього виникне бажання.
Весь зміст методик раннього навчання полягає в тому, щоб це навчання проходило непомітно для малюка, у формі гри, інакше ви можете прищепити огиду.
Як би вам не хотілося зробити зі своєї дитини нобелівського лауреата, пам’ятайте, що мета навчання дитини не реалізація марнославних бажань батьків, а допомога малюкові стати допитливим, різнобічно розвиненим, прищепити любов та інтерес до навколишнього світу. Успіхів вам та вашим діткам.
